Ш

ШВИДКІСТЬ ОСІДАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ – показник зміни фізико-хімічних властивостей крові; вимірюється величиною стовпа плазми, що утворюється над цитратною кров'ю за 1 год в піпетці приладу Панченкова (мм); в нормі у чоловіків 2-10 мм/год., у жінок 2-15 мм/год.

Ш. руху крові лінійна – шлях, який проходить часточка крові за одиницю часу при ламінарній те­чії (в аорті – 0,4-0,5 м/с, в капілярах – 0,5 мм/с).

ш. р. к. об'ємна – об'єм крові, який протікає через поперечний розріз судини за одиницю часу (у дорослої людини в спокої

5 л/хв);

ШЛУНОК – орган травлення людини, що являє собою розширену частину травного каналу, розміщеного за стравоходом; виконує функції механічної і хімічної обробки їжі та евакуації хімусу до кишок.

Ш. ізольований – штучно утворений в експерименті хірургічним шляхом, цілком ізольований від великого шлунка малий шлунок з фістулою для одержання чистого шлунко­вого соку;

ш. і. Гайденгайна – ш., утворений шляхом перерізання всіх трьох шарів стінки шлунка;

ш. і. Клеменсєвича – ш., утворений з пілоричного відділу шлунка за умови збереження його іннервації та кровопостачання;

ш. і. Павлова – ш., утворений з фундальної або іншої частини шлунка за умови збереження його іннервації та кровопостачання.

ШЛЯХ НЕРВОВИЙ – скупчення проекційних нервових волокон у ЦНС висхідного або низхідного напрямку.

Ш. екстрапірамідний – низхідні ш. (ретикуло-, текто-,  ізестибуло-спінальні), що починаються за межами пірамідних нейронів передньої центральної звивини півкуль великого мозку;

ш. пірамідний – низхідний ш. від пірамідних нейронів передньої центральної звивини півкуль великого мозку до передніх рогів спинного мозку; основний руховий шлях.

ш. п. бічний – ш., що має перехрест у довгастому мозку, проходить у складі бічного канатика спинного мозку;

ш. п. передній (шлях кортико-спінальний передній) – має посегментне перехрестя у спинному мозку, іде у складі  переднього канатика;

ш. провідні ЦНС – групи нервових волокон ЦНС, які зв'язують різні її відділи, об'єднані морфологічно, топографічно, функціонально;

ш. п. ЦНС асоціативні – шляхи, що зв'язують окремі ділянки кори правої або лівої півкулі великого мозку;

ш. п. ЦНС комісуральні – шляхи, що зв'язують окремі ділянки правої і лівої півкулей великого мозку;

ш. п. ЦНС проекційні – шляхи, що зв'язують окремі ділянки головного і спинного мозку;

ш. спинномозкововий – висхідний ш., що йде від спинного мозку у складі латеральних канатиків до кори мозочка; проводить пропріоцептивну чутливість;

ш. с. задній – ш., який іде у складі задніх відділів латеральних канатиків через нижню мозочкову ніжку на однойменний бік мозочка;

ш. спинномозково-зоровогорбовий бічний – висхідний ш. від спинномозкових вузлів до вентролатеральних ядер таламуса протилежного боку; проводить больову і температурну чутливість;

ш. тонкий – висхідний шлях від пропріорецепторів до довгастого мозку і далі через таламус до кори великих півкуль;

ш. червоноядерно-спинномозковий – низхідний ш. екстрапірамідної системи від червоного ядра до передніх рогів спинного мозку.

ШОК – стан згасання функцій організму, обумовлений впливом на організм сильного патологічного подразника; характеризується порушенням діяльності ЦНС, кровообігу, дихання та обміну речовин.

Ш. спінальний – ш., обумовлений травмою спинного мозку.