Д

ДАЛЕКОЗОРІСТЬ – один із видів аномалії рефракції ока, при якому фокус паралельних променів після їх заломлення в оці поза сітківкою.

ДАЛЬТОНІЗМ – порушення кольорового зору, зумовлене нездатністю розрізняти червоний та зелений кольори.

ДЕБІТ ВОДИ (ГАЗУ) – кількість води або газу, яка надходить із джерела за одиницю часу за одиницю часу.

Д. хлористоводневої (соляної) – кількість хлористоводневої кислоти, яка виділяється залозами шлунка за одиницю часу;

д. пепсину – кількість пепсину, яка виділяється залозами шлунка за одиницю часу.

ДЕТЕРМІНІЗМ – філософське вчення про загальний об’єктивний універсальний зв’язок та причинну  зумовленість процесів і явищ природи; становить основу наукового світогляду у фізіології.

ДЕФЕКАЦІЯ – складнорефлекторний акт виведення із травного каналу калових мас через задній прохід.

ДЕЦЕРЕБРАЦІЯ – перерізка стовбура мозку.

ДИЗАРТРІЯ – розлад артикуляції мови через парез, спазм, гіперкінез або атаксію мовних м'язів.

ДИЗУРІЯ – розлад сечовипускання, який може проявлятися в його затриманні або почастішанні.

ДИКРОТА – зубець кривої артеріального пульсу, що виникає на катакроті, зумовлений хвилею крові, відбитої від закритих півмісяцевих клапанів аорти.

ДИЛАТАЦІЯ – стійке дифузне розширення простору будь-якого порожнинного ограна.

ДИНАМОМЕТРІЯ – вимірювання сили, яку розвиває будь-яка група м’язів при скороченні.

ДИПЛОПІЯ – порушення зору, при якому розглядуваний об'єкт здається подвоєним.

ДИСИМІЛЯЦІЯ – процес розпаду складних органічних сполук, що входять до складу органів та тканин живого організму, на прості сполуки.

ДИСМЕТРІЯ – надмірність чи недостатність амплітуди цілеспрямованих рухів.

ДИСПНОЕ – порушення частоти ритму дихання, посилення роботи дихальних м'язів при фізичних навантаженнях.

ДИСТОНІЯ – патологічна зміна м'язового тонусу.

ДИСФУНКЦІЯ – порушення функції системи, організму або тканин організму, що проявляються в неадекватності реакції на дію подразника.

ДИФУЗІЯ – один з видів пасивного транспорту речовин через клітинну мембрану, відбувається за рахунок теплового руху частинок.

ДИХАННЯ – сукупність процесів , які забезпечують надходження кисню в організм із навколишнього середовища, використання його клітинами і видалення з організму вуглекислого газу.

Д. внутрішнє – процес засвоєння кисню тканинами організму за участю спеціалізованих дихальних ферментів;

д. зовнішнє – процес вентиляції легенів, який забезпечує газообмін між організмом та навколишнім середовищем.

ДИХРОМАЗІЯ – природжене порушення кольорового зору, коли відсутня функція одного з трьох кольорочутливих апаратів.

ДІАДОХОКІНЕЗ – здатність швидко, симетрично і рівномірно здійснювати протилежні рухи кінцівок.

ДІАЛІЗ – метод виділення низькомолекулярної речовини з розчинів колоїдних та високомолекулярних речовин, базується на властивостях деяких мембран пропускати лише речовини з малою молекулярною масою.

ДІАПЕДЕЗ – вихід клітин крові через непошкоджені стінки капілярів та дрібних вен.