Л

ЛАБІЛЬНІСТЬ – швидкість перебігу елементарних фізіологічних процесів у збудливій тканині, що визначається як максимальна частота подразнення, яку вона здатна відтворювати без трансформації ритму.

ЛАКТАЗА – фермент, що каталізує гідроліз лактози до глюкози та галактози.

ЛАКТАЦІЯ – виділення молока молочною залозою. Включає мамогенез (розвиток залози), лактогенез (виникнення секреції молока після пологів) і лактопоез (розвиток і підтримання виділення молока).

ЛАТЕРАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ – форма розподілу ЕЕГ, при якій вираженість будь – яких характеристик ЕЕГ в іншій півкулі перевищує вираженість їх у другій півкулі.

ЛАТЕРАЛЬНИЙ – віддалений від середньої лінії.

ЛЕЙКОПЕНІЯ – зменшення кількості лейкоцитів у крові, зумовлене зниженим вмістом нейтрофілів.

ЛЕЙКОПОЕЗ – процес утворення лейкоцитів.

ЛЕЙКОПОЕТИН – гуморальна речовина, яка стимулює утворення лейкоцитів.

ЛЕЙКОЦИТ – біла рухлива клітина крові, яка має ядро, здатна до фагоцитозу відіграє важливу роль у формуванні імунітету.

Л. паличкоядерний – нейтрофілоцит, ядро якого нагадує біб, підкову чи літеру "S"; у периферичній крові – 1-6%;

л. сегментоядерний – нейтрофілоцит, ядро якого розділене на кілька частинок (сегментів), з’єднаних тонкими перетинками; у периферичній крові – 47-72%;

ЛЕЙКОЦИТОЗ – підвищений вміст усіх видів лейкоцитів у периферичній крові.

Л. абсолютний – збільшення кількості лейкоцитів у одиниці об’єму крові, зумовлене збільшенням продукції лейкоцитів;

л. відносний – збільшення кількості лейкоцитів, зумовлене виходом їх з депо крові;

л. нейрогенний – тимчасове збільшення вмісту лейкоцитів у периферичній крові під впливом психогенних факторів;

л. фізіологічний – тимчасовий л. у здорових людей, зумовлений деякими фізіологічними подразненнями (їжі, емоцій, м’язової роботи тощо).

ЛЕЦИТИН – складні ефіри гліцерину, які містяться переважно в біологічних мембранах, беруть участь у процесах транспортування через них різних речовин.

ЛІБЕРИН – нейрогормон, який секретуються гіпоталамусом, стимулює виділення тропних гормонів гіпофіза.

ЛІБІДО – статевий потяг.                                      

ЛІВОГРАМА – поєднання ЕКГ-ознак: високий зубець R у І стандартному відведенні і глибокий зубець S у ІІІ стандартному відведенні, показник горизонтального положення електричної осі серця (кут до +20º) або її відхилення вліво.

ЛІЗИС – розпад клітин і тканин під впливом ферментів, бактеролізинів, антибіотиків, основ (лугів), кислот.

ЛІЗОЦИМ – фермент, що каталізує гідроліз глікозаміногліканів (мукополісахаридів) і мукопротеїдів та виконує в організмі антибактеріальну роль.

ЛІКВОР – рідина, яка заповнює  мозкові шлуночки, центральний канал спинного мозку та підпавутинний простір, має слабку лужну реакцію і містить менше, ніж кров, клітин та білка.

ЛІМФА – рідка тканина організму, що міститься у лімфатичних судинах та вузлах; за хімічним складом наближається до плазми крові, але з меншим вмістом білка; бере участь в обміні речовин і виконує в організмі ряд захисних функцій.

ЛІМФООБІГ – рух лімфи у системі лімфатичних судин  від лімфатичних капілярів до вен, однобічний рух забезпечується клапанами; основні умови руху: постійне лімфоутворення, механічна дія скорочення соматичної та вісцеральної мускулатури тощо.

ЛІМФОПЕНІЯ – знижений вміст лімфоцитів у периферичній крові.

ЛІМФОУТВОРЕННЯ – процес утворення лімфи шляхом фільтрації рідкої частини крові крізь стінку капілярів.

ЛІМФОЦИТ – незернистий агранулоцит з базофільною цитоплазмою і ексцентрично розміщеним ядром, яке займає більшу частину клітини, бере участь в імунологічних реакціях, у периферичній крові – 19-37%.

В-ЛІМФОЦИТ – л., який утворюється кістковим мозком, диференціюється у лімфоїдній тканині; відповідає за гуморальний імунітет.

Т-ЛІМФОЦИТ – л., який диференціюється у загруднинній залозі під впливом тимозину, забезпечує реакції клітинного та гуморального імунітету.

ЛІМФОЦИТОЗ – збільшення кількості лімфоцитів у периферичній крові.

ЛІПАЗА – фермент, який каталізує розщеплення тригліцеридів (нейтральних жирів) на жирні кислоти та гліцерин.

ЛІПОКАЇН – гормон підшлункової залози, має здатність затримувати жирове переродження печінки.

ЛІПОЛІЗ – розщеплення жирів.

ЛІЧИЛЬНИК КЛІТИН КРОВІ АВТОМАТИЧНИЙ – прилад, який автоматично підраховує кількість клітин крові в одиниці об’єму.

Л. к. к. адуктометричний – прилад для автоматичного підрахування клітин крові залежно від змін електричного опору.

ЛОКАЛЬНА ВІДПОВІДЬ – активна підпорогова електрофізіологічна реакція, викликана електротонічними змінами мембранного потенціалу при дії допорогового подразника, близького до порогової величини.

ЛОКАЦІЯ – здатність визначити положення будь-якого об’єкта шляхом порівняння характеристик відбитого сигналу, що надійшов.

ЛОКОМОЦІЯ – рефлекторні координовані акти щодо переміщення організму в просторі; відбувається за допомогою скорочення посмугованих м’язів.