Основний зміст дисертаційного дослідження

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Передумови екологізації логістичної діяльності торговельних підприємств» розкрито сутність логістичної системи торговельного підприємства, досліджено вплив її функціональних підсистем на довкілля, доведено необхідність урахування екологічних чинників в управлінні логістичною системою торговельного підприємства та запропоновано і теоретично обґрунтовано авторське трактування поняття «екологічна логістика».

На основі проведеного автором дослідження особливостей здійснення логістичної діяльності торговельними підприємствами встановлено, що з метою оптимізації своєї діяльності, поліпшення якості та ефективності функціонування системи постачання, підвищення ступеня задоволеності споживачів і зменшення витрат на здійснення логістичних операцій вони інтегрують різні функціональні підсистеми (постачання, складування, пакування, сортування, транспортування тощо) в єдину логістичну систему. Поняття логістичної системи автор трактує як складну, організаційнозавершену (структуровану) економічну систему, яка складається з елементів – підсистем, взаємозв’язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супутніми потоками, причому завдання функціонування цих підсистем об’єднані внутрішніми цілями організації бізнесу та (або) зовнішніми цілями.

З метою обґрунтування необхідності врахування екологічних чинників в управлінні логістичною системою торговельного підприємства автором досліджено вплив функціональних підсистем логістичної системи торговельного підприємства на НПС. Встановлено, що функціональні підсистеми логістичної системи торговельного підприємства здійснюють негативний вплив на стан довкілля, який проявляється у: розміщенні відходів процесів закупівлі; зберігання та розподілу товарів; контакті людей з екологічно небезпечними інгредієнтами під час обробки та затарювання вантажів; забрудненні довкілля внаслідок висипання, витікання, випаровування вантажів через неякісну упаковку тощо.

Автором проаналізовано та узагальнено вітчизняні та закордонні підходи до трактування поняття «екологічна логістика». На підставі проведеного аналізу встановлено, що науковці, які досліджують зазначену проблематику, розглядають це поняття здебільшого обмежено, враховуючи екодеструктивний вплив лише окремих підсистем логістичної системи або лише наслідки такого впливу. Тому дисертантом запропоноване та теоретично обґрунтоване власне трактування поняття «екологічна логістика» як підсистеми управління матеріальними та супутніми потоками від первинного джерела до кінцевого споживача, що забезпечує мінімізацію екодеструктивного впливу на довкілля. Запропоноване у роботі трактування відрізняється від існуючих тим, що передбачає управління матеріальним та супутніми потоками на всіх стадіях їх руху у межах логістичної системи підприємства. Таке трактування дає можливість обґрунтувати необхідність формування еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства.

У другому розділі «Управління логістичною системою торговельного підприємства з урахуванням екологічних чинників» розроблено концепцію повних логістичних витрат торговельного підприємства, науково-методичний підхід до врахування економічних наслідків забруднення довкілля у сфері управління запасами; обґрунтовано необхідність та сформовано теоретичні засади еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства, а також запропоновано систему показників оцінки управління логістичною системою.

На підставі проведеного аналізу підходів до визначення та класифікації логістичних витрат автором запропоновано концепцію повних логістичних витрат торговельного підприємства, в рамках якої визначено економічну сутність поняття «повні логістичні витрати торговельного підприємства», які трактуються як виражені у вартісній формі економічні витрати (на забезпечення руху товарного та супутніх потоків між первинним джерелом і споживачем) та екологічні витрати (на компенсацію екодеструктивного впливу цього руху на НПС). Економічні витрати містять витрати, що виникають на стадіях логістичного процесу розподілу товарів торговельним підприємством, а саме у процесі транспортування (Втр), зберігання товарів (Вуз) та інформаційного забезпечення процесів товароруху (Ві). Структура екологічних витрат передбачає обчислення витрат за двома складовими: 1) екологічні платежі (ЕП), що містять витрати, пов’язані із споживанням природних ресурсів, і плату за забруднення навколишнього природного середовища; 2) економічний збиток від забруднення довкілля (ЕЗ), не врахований в екологічних платежах. Запропонована концепція є основою для розроблення науково-методичних підходів, спрямованих на врахування екологічних чинників в управлінні логістичною системою торговельного підприємства.

Враховуючи особливості діяльності торговельних підприємств, установлено, що ключовим фактором процесу формування витрат і ключовим показником для визначення обсягів діяльності торговельного підприємства є розмір замовлення.

У зв’язку з цим автором запропоновано науково-методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення (Sопт) на основі мінімізації економічних та екологічних витрат (формула (1)). Цей розмір пропонується визначати за формулою (2):

 

Вповні = (Вуз + Втр + Ві) + (ЕП + ЕЗ)=

 

=(m*S/2 + k*Q/S + І*Q/S) + (K/с*а*Q/S*(n + p*b))                   (1)

 

Sопт = ,                                                     (2)

 

де Вповні  - повні логістичні витрати торговельного підприємства, грош. од.; m – частка витрат на утримання запасів товарів на складі від вартості товарів; S - розмір замовлення товарів у певному періоді; грош. од.; k – транспортні витрати на одне замовлення, грош. од.; Q – оборот підприємства за певний період, грош. од.; І – витрати на інформаційну підтримку на одне замовлення, грош. од.; с – ціна однієї тонни пального, грош. од.; а – частка витрат на пальне у величині транспортних витрат на одне замовлення; n – норматив збору за викиди в атмосферу пересувними джерелами за одну тонну пального певного виду, грош. од./т; p – показник, що враховує значення питомого збитку від надходження у НПС компонента вихлопного газу, значення коефіцієнта фактора сприйняття, коефіцієнта відносної агресивності та упущену вигоду (неплановані втрати та прибуток у сфері природокористування, який міг бути отриманий при раціональній та ефективній організації діяльності), грош. од./т; b –коефіцієнт, що враховує обсяг викидів (тонн) при спаленні 1 т пального певного виду.

 

Розроблений науково-методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення враховує втрати суспільства від екодеструктивного впливу логістичної діяльності торговельного підприємства і дає змогу оптимізувати його повні логістичні витрати, зменшивши екодеструктивний вплив діяльності торговельних підприємств.

У роботі сформовано теоретичні засади створення еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства, який трактується автором як цілісна система форм, методів і стимулів управління потоковими процесами, що забезпечує вирішення екологічних завдань, виходячи з економічних інтересів торговельного підприємства. Формування зазначеного механізму обумовлене необхідністю зменшення забруднення НПС, забезпечення відповідності продукції екологічним вимогам, міжнародним стандартам, що особливо поширюються з розвитком глобалізаційних процесів і мають на меті посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках.

Основні елементи розробленого дисертантом еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства подані на рис. 1.

 

 

Для оцінки ступеня досягнення поставлених цілей екологізації управління логістичною системою торговельного підприємства в рамках зазначеного механізму автор пропонує використовувати систему показників, поданих у табл. 2, та розроблені ним підходи до їх розрахунку.

 

Таблиця 2

Еколого-економічні показники оцінки управління логістичною системою торговельного підприємства

 

Застосування запропонованої у табл. 2 системи показників дозволяє комплексно оцінювати процеси екологізації та своєчасно коригувати їх здійснення у разі відхилення від запланованих значень. Крім того, їх розрахунок і аналіз дозволяють з високим ступенем об’єктивності оцінити стан та ефективність проведення заходів екологізації на підприємстві.

У третьому розділі «Еколого-економічна оптимізація логістичної діяльності торговельного підприємства» проаналізовано організаційні й еколого-економічні аспекти управління логістичною системою, розроблено науково-методичний підхід до оптимізації рівня екодеструктивного впливу логістичної діяльності торговельного підприємства у сфері розподілу товарів, сформовано теоретичні підходи до формування стратегії екологізації управління логістичною системою.

Проведений дисертантом аналіз діяльності торговельних підприємств Сумської області, а саме ТОВ «Мастерпродукт 2005», ТОВ «Сумипродукт 2005», ДП «ДТС-Суми», показав, що при виборі найкращого варіанта розподілу товарів найважливішими параметрами виступає час і вартість, їх співвідношення за різних умов формує суму логістичних витрат, пов’язаних з утриманням і реалізацією товарів, у той час як екологічні параметри не беруться до розгляду.

З метою вибору торговельним підприємством варіанта розподілу товарів, оптимального за часом, економічними витратами та екодеструктивним впливом на довкілля у роботі було здійснено еколого-економічну оцінку варіантів розподілу товарів торговельними підприємствами Сумської області: ТОВ «Сумипродукт 2005», ТОВ «Мастерпродукт 2005», ДП «ДТС-Суми».

Еколого-економічна оцінка виконувалася на основі матриці можливих результатів (табл. 3), в якій аналізувалися варіанти розподілу: прямий (доставка товарів напряму роздрібному торговцю), непрямий (використання посередника) і змішаний (одночасне використання прямого і непрямого видів розподілу). Параметрами розподілу товарів були визначені час (Т), економічні витрати (Векон) (вартість доставки) та повні логістичні витрати торговельного підприємства (ПЛВ) (вартість доставки з урахуванням витрат на відшкодування збитків від екодеструктивного впливу на довкілля). Елементами матриці стали значення параметрів при виборі відповідного варіанта розподілу.

 

Таблиця 3

Матриця можливих результатів

 

Вибір оптимального варіанта розподілу може здійснюватися на основі одного визначального на певний момент часу параметра. У випадку, коли важливість параметрів має однакове значення і для жодного варіанта розподілу не виявилося, що всі значення найменші, ніж для будь-якого іншого, для вибору оптимального варіанта розподілу товарів дисертантом пропонується використовувати критерії вибору або прийняття рішення в умовах невизначеності - критерії Лапласа, Вальда, Севіджа і Гурвіца. Оптимальним вважається варіант розподілу товарів, при якому значення критеріїв вибору мінімальні.

Результати розрахунків (табл. 4) свідчать про те, що існуючий варіант розподілу товарів на торговельному підприємстві ДП «ДТС-Суми» не є оптимальним з точки зору співвідношення часової, економічної та екологічної складових, а оптимальним є змішаний розподіл товарів, оскільки саме він забезпечує мінімальне значення розраховуваних критеріїв.

Таблиця 4

Вибір варіанта розподілу товарів ДП «ДТС-Суми» за критеріями вибору і прийняття рішень

 

На підприємстві ТОВ «Мастерпродукт 2005» (табл. 5) використовуваний варіант непрямого розподілу товарів через посередника не є оптимальним за обраними критеріями, оскільки не забезпечує мінімальне значення розраховуваних критеріїв. Тому оптимальним є змішаний розподіл товарів.

 

Таблиця 5

Вибір варіанта розподілу товарів ТОВ «Мастерпродукт 2005» за критеріями вибору і прийняття рішень

 

На торговельному підприємстві ТОВ «Сумипродукт 2005» (табл. 6) використовуваний варіант змішаного розподілу товарів є оптимальним за обраними критеріями, оскільки за цим варіантом значення розраховуваних критеріїв мінімальні.

 

Таблиця 6

Вибір варіанта розподілу товарів ТОВ «Сумипродукт 2005» за критеріями вибору і прийняття рішень

 

Розроблений науково-методичний підхід до вибору оптимального варіанта розподілу товарів дозволяє отримати найбільш оптимальний з точки зору обраних параметрів варіант розподілу товарів, під яким розуміють вибір не лише виду транспорту, а й доцільності залучення посередника для забезпечення виконання зобов’язань з доставки товарів.

З метою забезпечення впровадження розроблених теоретичних та науково-методичних положень щодо управління логістичною системою з урахуванням екологічних чинників автором запропоновані теоретичні підходи до формування стратегії екологізації, спрямованої на зменшення екодеструктивного впливу торговельної діяльності на НПС.

Для розроблення такої стратегії пропонується використовувати процесно-системний підхід, що передбачає проходження ряду основних етапів (рис. 2).

Стратегія екологізації управління логістичною системою торговельного підприємства покликана сприяти вирішенню таких основних завдань:

зменшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу шляхом переходу від великих вантажівок до менш габаритних, які використовують менше палива, заміни використовуваного виду пального на менш шкідливе;

урахування екологічного чинника при розміщенні складських приміщень;

орієнтації співробітників на охорону навколишнього природного середовища шляхом проведення семінарів, тренінгів та ін.;

фінансування заходів природоохоронного призначення з метою формування сприятливого іміджу у споживачів і контрагентів тощо.

На основі дослідження еколого-економічної ситуації в Україні у 2000-2009 рр. та враховуючи тенденції інтеграційних процесів у європейський та світовий простір, автором обґрунтовано необхідність коригування цілей та методів управління логістичною системою вітчизняного торговельного підприємства, які повинні спрямовуватися на забезпечення максимальної еколого-економічної ефективності руху товарних, інформаційних, фінансових і сервісних потоків на всіх етапах товароруху – від закупівлі товару для подальшого продажу до доставки його у роздрібну мережу або споживачів.

Запропоновані у дисертаційній роботі теоретичні та науково-методичні положення сприятимуть впровадженню еколого-економічного управлінння логістичною системою торговельного підприємства та зниженню екодеструктивного впливу на НПС.