Висновки

1. До факторів ризику розвитку післяопераційних ускладнень у гінекологічних хворих старших вікових груп слід відносити наступні фактори: вік понад 60 років, наявність соматичної (ожиріння, хвороби серця, щитоподібної залози, гіпертензивні стани, захворювання ШКТ, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок) і гінекологічної патології (лейоміома матки, генітальний пролапс, гіперпластичні процеси ендометрію, гормональні порушення), ускладнений акушерський анамнез, оперативне розродження, наркоз, ліжковий режим.

2. У пацієнток  старших вікових груп у два рази частотніше відмічаються  клінічні прояви урогенітальних порушень, які пов’язані зі зростанням рН і ступенем атрофії слизової оболонки, зниження індексу вагінального здоров’я. Збільшення терміну тривалості постменопаузального періоду спричиняє поглиблення атрофічних процесів.

3. Дослідження стану мікробіоценозу піхви показало, що у 72,7% обстежених мають місце мікробні асоціації, які були представлені факультативними аеробними і більшою, мірію анаеробними мікроорганізмами, тоді як представники нормальної мікрофлори виявляються у значно меншої кількості пацієнток (11%).

4. Вивчення показників системи гемостазу визначило наявність різкого зростання гіперкоагуляції за показниками судинно-тромбоцитарного гемостазу, а також наявність тенденції до підвищення показників згортальної системи, що свідчить про максимальну напругу системи гемостазу у хворих постменопаузального періоду, яким передує оперативне лікування.

5. Патогістологічні дослідження показали, що ураження у періоді перименопаузи стосуються частіше тіла матки (лейоміома – 24%, аденоміоз – 20,4%) та ендометрію (гіперплазія – 27%, поліпоз – 9,7%, аденоматоз – 5,0.

6. У жінок з опущенням та випаданням статевих органів у яєчниках мають місце інволютивні зміни, у 20,4% поєднані з аденоміозом, у 32,0% з гіперплазією ендометрію. Доплерометричні дослідження параметрів артеріального кровообігу органів малого тазу вказують на порушення кровотоку в маткових та яєчникових артеріях.

7. Запропонований метод оптимізації хірургічного лікування, прогнозування та профілактики тромбоемболічних та гнійно-септичних ускладнень  у гінекологічних хворих старших вікових груп дає змогу скоротити післяопераційний ліжко-день на 2,21 доби, знизити кількість запальних ускладнень на 30%, попередити ТЕУ у 100% випадків.