ВИСНОВКИ

 

В роботі наведене теоретичне обгрунтування й нове вирішення актуального наукового завдання - зниження частоти перинатальної патології у жінок з багатоводдям на основі вивчення клінічних, ехографічних, мікробіологічних і морфологічних досліджень, а також розробки і впровадження вдосконаленого алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

 

1. Основними причинами розвитку багатоводдя є висока частота початкової екстрагенітальної патології (55,4%) з переважанням хронічного пієлонефриту (31,3 %) і захворювання шлунково-кишкового тракту (25 %), а також гінекологічній захворюваності (83%), в основному, запального генезу: хронічні запальні захворювання придатків матки (45,8%); захворювання шийки матки – (37,5%) і запальні захворювання піхви (специфічні і неспецифічні вагініти) – (29,2%).

 

2. Багатоводдя розвивається до 28 тижнів гестації в 15,6 % вагітних, при терміні 29-35 тижнів - в 37,5 % и до 36-40 тижнів - в 46,9 % пацієнток, при цьому багатоводдя I ступеня має місце в 31,2 % жінок , II ступеня - в 59,4 % і III ступеня - у 9,4 % пацієнток.

 

3. Клінічний перебіг вагітності у жінок з багатоводдям характеризується високою частотою загрози переривання вагітності (34,3%), плацентарної дисфункції (12,5%), затримки розвитку плода (6,25%) і передчасних пологів (31,5). Частота абдомінального розродження у пацієнток з багатоводдям складає 40,6%, а основними показаннями є обтяжений репродуктивний анамнез, аномалії пологової діяльності і дистрес плода.