ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

На підставі комплексних досліджень розроблено алгоритм

діагностичних і лікувальних заходів, що включає декілька етапів:

Виявлення пацієнток з високим ризиком розвитку багатоводдя інфекційного ґенезу:

із захворюваннями, що передаються статевим шляхом;

з наявністю змішаної вірусно-бактеріальної інфекції;

з запальними захворюваннями урогенітального тракту, рецидивуючими кольпітами;

з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (безпліддя запального ґенезу, звичне не виношування, передчасні пологи, плацентарна дисфункція, багатоводдя, народження дітей з вадами розвитку, затримка розвитку плода).

    2. Обстеження данного контингента жінок на наявність інфекції: використання мікробіологічного, вірусологічного, цитологічного методів дослідження; додаткове обстеження на виявлення екстрагенітальних захворювань неінфекційного ґенезу.

    3.  Під час вагітності алгоритм ведення доповнюється такими заходами:

-попередження і лікування бактеріальної, вірусної або змішаної інфекції;

     -профілактика і терапія ускладнень вагітності, викликаних інфекцією і екстрагенітальною патологією.

     4. Діагностика багатоводдя повинна засновуватися на даних огляду і комплексного клініко-лабораторного обстеження:

при вимірі окружності черева і висоти стояння дна матки порівняння отриманих даних з їх нормативами на цьому терміні гестації;

виявлення при ультразвуковому дослідженні великих ехонегативних просторів в порожнині матки;

індекс амніотичної рідини більше 24 см;

визначення ступеня тяжкості багатоводдя по глибині найбільшого карману амніотичної рідини;

          при помірному багатоводді глибина кармана більше 8 см, при          середньому - 12-16 см, при тяжкому - 16 см і більше;

обов’язкове проведення обстеження на наявність бактеріальної і/або вірусної інфекції з мікробіологічною ідентифікацією бактерій, застосування молекулярно-біологічних (діагностика герпесвірусною, уреа- і мікоплазменної, хламідійної інфекцій методом ПЛР), імуноферментних (визначення в крові специфічних антитіл до вірусів ІФА);

амніоцентез проводиться суворо по показанням, оптимальним часом для його проведення є термін вагітності 21-23 тижні;

5. Тактика розродження залежить від конкретної акушерської ситуації, внутрішньоутробного стану пло