ВСТУП

Актуальність проблеми

Актуальність проблеми бактеріально-вірусного інфікування навколо-плодових вод,та як наслідок розвиток полігідроамніона на думку більшості вітчизняних та закордонних авторів, обумовлена збільшенням в останні роки частоти цієї патології, що є однією з причин перінатальних втрат.

Високий діагностичний рівень сучасної медицини, кваліфікованість  фахівців, впровадження принципів доказової медицини довели, що багатоводдя не може бути неважливим симптомом перебігу вагітності, а завжди є ознакою неблагополуччя. Все, що пов’язано зі станом навколо плодових вод, дуже важливо для здоров’я дитини, тому лікарі пильно стежать за тим, що з ними відбувається. Збільшення кількості вод може негативно вплинути на розвиток ембріону. Багатоводдям називають такий стан вагітності, при якому об’єм амніотичної рідини значно перевищує нормальні показники (500-1500мл.). Іноді об’єм амніотичної рідини може досягати 10-15 л. Зустрічається ця патологія досить часто. За даними різних авторів – від 0,2 до 5,5%.

Багатоводдя виникає з частотою 0,2–1,25% від усієї кількості пологів (К. Макафі та інш.,).Клінічні прояви частіше виникають, якщо об’єм АР перевищує 3000 мл. Різке збільшення кількості неправильного положення та передлежання плоду – одна з характерних клінічних особливостей багатоводдя; частота поперечних положень плода при багатоводді складає 2,5%. Частота мертвонароджень при багатоводді складає 10,2%, причина антенатальної та інтранатальної смерті у більшості випадків – гіпоксія плода.  У дітей, що народились від вагітностей,що супроводжувалися багатоводдям, часто виникають пневмопатії, причиною якої є або внутрішньо плодове інфікування, або аспіраційний синдром. При багатоводді збільшується кількість новонароджених з низькою масою тіла, як наслідок частого передчасного переривання вагітності та ЗВУРП, що виникає на тлі вираженого багатоводдя. При багатоводді на фоні гіперглікемії велика частота народження дітей з масою тіла більше 4000 г. В зв’язку зі збільшенням частоти акушерської патології у жінок з багатоводдям збільшується кількість акушерської допомоги та оперативних втручань.

До внутрішньоутробних інфекцій відносяться захворювання плода та новонародженого, що виникли анте- або інтранатально в результаті враження мікроорганізмами, джерелом яких є мати (Володін Н.Н., 2004 ). Патогенез внутрішньоутробного інфікування являє собою складний ланцюг функціональних та морфологічних змін у фетоплацентарному комплексі, ступінь пошкодження якого залежить від ступеню вірулентності мікрофлори,ступеню контамінації, вираженості дискоординації захисних систем та систем пристосувальння материнського і плодового організмів (Мамедалієва Н.М.,2006 р.)

 Внутрішньоутробні інфекції відносяться до групи захворювань, діагностика яких пов’язана з певними складнощами. В зв’язку з цим дотепер відсутні чіткі дані про частоту внутрішньоутробних інфекцій. В сучасних умовах різко зросла роль умовно-патогенних мікроорганізмів (грам негативних аеробних і анаеробних бактерій) і не виключена поява вірусно-вірусних, вірусно-бактеріальних, вірусно-бактеріально-грибкових асоціацій (Цингерліх В.А., Мельнікова В.Ф., Фофанова І.Ю.,2004).

Сучасна тактика ведення будь-якої вагітності, згідно протоколу №906 МОЗ України, передбачає   обов’язкове обстеження усіх вагітних на т.з. ТORCH – інфекції та за найменшою підозрою, на бактеріальні агенти. Не можна недооцінювати вплив цих факторів на плід та перебіг вагітності, адже в структурі причин багатоводдя саме бактеріально-вірусне інфікування домінує. У цих випадках збільшення кількості АР є лише наслідком впливу інфекційного агента, та симптомом що супроводжує таку вагітність. Так вірус краснухи при зараженні вагітної в першому триместрі майже у 90% випадків  викличе ураження плоду. Часто хвороба перебігає в легкій формі і залишається непоміченою, в той час коли вірус впливає на ембріон. Токсоплазмоз зустрічається рідше, перенесли захворювання приблизно 15% жінок, тобто 75% жінок можуть заразитися токсоплазмами під час вагітності. У цьому випадку важливо точно знати статус інфекції до вагітності або на самому ранньому терміні. Вірус герпесу 1і 2 типу в активній формі негативно впливає на плід, викликаючи ембріопатії які перешкоджають виношуванню. Дуже небезпечний в пологах та післяпологовому періоді. При відсутності антитіл до герпесу крім профілактики зараження під час вагітності, необхідно велику увагу приділити новонародженому після пологів. Цитомегаловірус передається повітряно-крапельним шляхом, більшість жінок репродуктивного віку вже зустрілися з вірусом (до 90%). У 10% жінок антитіл немає, тобто є ризик заразитися ЦМВ, а ймовірність інфікування плоду складає 30%. Здебільшого ЦМВ викликає кістозні ураження нирок, легенів та ЦНС, у більшості випадків такі вагітності супроводжуються різними ступенями прояву багатоводдя.

 Показники частоти ВУІ розбіжні та коливаються в широких межах. Ризик інфікування плода різними збудниками інфекцій, за даними різних авторів, коливаються від 5-10 до 60-70% (Башмаков М.А. с соавт.,1995; Кулаков В. І. соавт.,2004 ). За даними В.Б. Цхай с соавт.(2002г.) за останні роки в країні частота внутрішньоутробного інфікування зросла вдвічі – з 11,2 до 22,5%. В структурі перинатальних втрат питома вага ВУІ складає від 2 до 65,6% (Нісевич Л. Л. 2009р.)

Не дивлячись на значні успіхи сучасних діагностичних міроприємств, внутрішньоутробна інфекція залишається складною для антенатальної діагностики. Це пов’язано з полієтіологічністю патології, відсутністю чіткого взаємозв’язку між вираженістю клінічних проявів інфекцій у матері та ступенем ураження плоду, багатофакторним впливом інфекційного агенту на плід.

 При цьому актуальність проблеми внутрішньоутробних інфекцій обумовлена не лише суттєвими пери- і пост втратами, але й тим, що у дітей, які перенесли важкі форми вродженої інфекції, дуже часто виникає серйозне порушення  здоров’я, що призводить до інвалідізації та зниження якості життя вцілому. 

Відсутність чітко визначених специфічних груп ризику ВУІ серед вагітних та достовірних маркерів цієї патології робить проблему точної діагностики причин розвитку багатоводдя і розробку алгоритмів лікарської тактики особливо актуальною.

 

 

Мета дослідження

 

Вивчити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з багатоводдям при бактеріально- вірусному інфікуванні задля вдосконалення тактики ведення таких вагітних та збереження репродуктивного здоров’я.

 

 

 

Завдання дослідження

 

1.  Вивчити передумови розвитку багатоводдя

2.  Проаналізувати особливості перебігу та виникнення ускладнень вагітності     у жінок з багатоводдям в кожному з триместрів

3.  Дослідити характер пологів та структуру показань до оперативного родорозрішення вагітних з полігідроамніоном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єкт дослідження

Жінки, вагітність у яких проходила з розвитком багатоводдя, та вагітні у яких не виникало такого ускладнення.

 

Предмет дослідження

Перебіг вагітностей та пологів у жінок з полігідроамніоном.

 

Методи дослідження

Загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, додаткові та статистичні.

 

Наукова новизна

Вперше вивчено порівняльні аспекти вагітностей та пологів у жінок з багатоводдям при бактеріально-вірусному інфікуванні різного ґенезу, виділенні вагітні групи ризику, запропоновані шляхи удосконалення лікувально-діагностичних, профілактичних та реабілітаційних заходів.

 

Особистий внесок здобувача

 

Здобувач самостійно проаналізував наукову літературу з проблеми перебігу вагітності та пологів у жінок з багатоводдям при бактеріально – вірусному інфікуванні. Магістрантом доведені доцільність і необхідність здійснення роботи,визначено мету, завдання,обсях та методи дослідження, сформульовані висновки та практичні рекомендації. Особисто автором було проаналізовано 62 історій пологів, проведено 12 пологів через природні пологові шляхи у жінок з багатоводдям, проасистовано при оперативному втручанні у 4-х випадках, які увійшли в роботу. Автор проводила статистичну обробку результатів та аналіз отриманих даних.

 

Апробація результатів дослідження

 

Матеріали магістерської роботи обговорювались на засіданнях міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів (Суми 2010, 2011, 2012).

 

Обсяг і структура роботи

 

Робота викладена на 63 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 7 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел. Матеріали роботи ілюстровані 15 таблицями та 2 малюнками.