2 Значення електронної комерції

Інформаційне суспільство надає свої могутні інструменти для проведення торгових операцій – все активніше розвивається електронна комерція (ЕК). Постійно збільшується число електронних трансакцій. Електронна комерція дозволить знизити витрати, що виникають при підписанні ділових контрактів. Теоретично є припущення, що електронна комерція дозволить проводити особливо складні ділові операції без будь-якого втручання й особистих контактів [10].

Усе ширше і ширше географія використання нових форм електронної комерції. Глобальна ЕК пропонує величезний потенціал економічному розвитку і також вимагає дуже швидкої системи доставки товарів і послуг. Звичайно, не викликає сумніву той факт, що просте натискання кнопки на клавіатурі комп’ютера дозволяє прискорити процес підписання контрактів, оплати і постачання товарів. Немає необхідності проводити багато часу, очікуючи в черзі на кордоні. Головне – це заощадження часу.

Існує думка, що ЕК нівелює значення розміру фірми. В майбутньому розмір та обсяги фірми не будуть грати великого значення [9]. Важливим стає те, як фірма справляється з інформаційним потоками, включаючи зв’язок з покупцями, провайдерами послуг, державними органами.

Електронна комерція – це необхідна умова ведення бізнесу в суспільстві інноваційних знань. Якщо країни, що розвиваються, не включаться в мережу ЕК, то вони стають аутсайдерами міжнародної торгівлі і не будуть одержувати необхідного фінансування [12]. Електронна комерція вимагає не тільки добре розвинутої телекомунікаційної інфраструктури, використання програмних продуктів. Як показує досвід, ЕК більш ефективна, якщо між учасниками комерційних трансакцій існують довірительні відносини і зберігається комерційна таємниця при проведенні операцій. Стандарти, пов’язані з забезпеченням захисту й обміну інформацією, вимагають уваги з боку учасників міжнародної ЕК і у зв’язку з входженням у глобальну електронну мережу. Нова електронна бізнес мережа відкриває нові комерційні можливості, але також може і виштовхнути деякі фірми з мережі. Представники бізнес груп і політична еліта суспільства повинні сприяти одержанню вигод від доступу до необхідної інформації і ринків, що забезпечує ЕК.

Останнім часом спостерігається неймовірне зростання інновацій і розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють встановленню ділових контактів та економії часу при підписанні угод. Особливо цей аспект обговорюється і має корінне значення для сільської місцевості. В основних виробничих регіонах, виробники товарів, продукції не одержують вчасно інформацію про ціни і потенційні ринки збуту й у такий спосіб знаходяться в залежності від посередників. Своєчасний доступ і одержання необхідної інформації – є гарантією успіху виробника, поліпшує його фінансовий стан на ринку. Найважливішими індикаторами, що свідчать про рівень розвитку електронної комерції, є кількість покупок, що здійснюються через Інтернет, які товари швидше всього, і яка їх кількість купується через всесвітню мережу, як часто і швидко покупці користаються системою електронної оплати і віддають перевагу здійсненню розрахункових операцій у режимі on-line. Сполучені Штати Америки є беззаперечним світовим лідером електронно-комерційного ринку. У 2003 році простежувалось зростання ЕК, про що свідчать дані табл. 1 [13, c. 18].

Згідно офіційних статистичних даних за 2005 [13, c. 19] в Канаді рік продажі товарів у мережі Інтернет продовжували зростати у 2004 році і склали 22,9 мільйонів американських доларів, або 28,3 більйонів канадських доларів. Такі показники простежуються у продажах товарів з боку приватного сектора. Дані по продажу у Канаді у мережі Інтернет за період із 2000 до 2004 року представлені у табл. 2.

На прикладі провідних країн світу можна побачити наскільки комплекс різних факторів починаючи від географічного розташування країни, демократичних процесів, політики керівництва держави, залучення ІКТ сприяє підвищенню не тільки конкурентноздатності країни, а й ефективності торгівлі.

 

Таблиця 1– Обсяги електронної комерції у США за період 2000-2003 рр. (млн USD)

 

 

Таблиця 2 – Обсяг Інтернет продаж у Канаді за період із 2000 до 2004 року (млн $)

 

Покращення логістичного забезпечення торгівлі

Ще Адам Сміт у «Багатстві націй» говорив про те, яке важливе значення для економіки країни має її географічне положення та особливо вихід до моря Звичайно, рівень торгівлі буде високим, якщо країна вдало використовує своє географічне розташування. У багатьох країнах, що розвиваються, і які не мають виходу до морів, витрати на торгівлю – або торговельні операційні витрати – є більш значним бартером для розширення експорту чим навіть тарифи. Наприклад, експортні мита на товари із Латинської Америки та Карибського басейну у США, на сьогодні складають в середньому 1,86% від їх вартості, тоді як доля, що припадає на міжнародні транспортні витрати дорівнює 4,45% [1, с.65]. Наприклад, транспортні витрати на доставку стандартного контейнера морським шляхом із Балтімора, США до берега Слонової Кістки складають приблизно $ 3,000. А от доставка такого ж стандартного контейнера до якоїсь країни центральної Африки, яка не має виходу до моря, буде коштувати $13,000 [6, c.81].

Чим більше виходів до моря має країна, тим більше прибутків може вона отримати, якщо брати до уваги, що транспортування вантажів морським шляхом може відносно недорого коштувати. Транзитні угоди, створення транзитних коридорів, розвиток кооперації між приватним та державним сектором, розвиток та застосування ІКТ, проведення інституціональних реформ, реформа законодавчої бази – це ті складові, які відіграють важливу роль у налагоджені торговельного клімату країни.

На прикладі Швейцарії, яка є транзитною країною можна побачити застосувавши інвестиційний механізм для поліпшення інфраструктури, а саме залізничних шляхів та тунелів розгрузила тим самим наземні перевезення і у 1998 році підписала двосторонню угоду про надання квот на в’їзд транспортних засобів із вантажем у 40 тон на територію країни [6, c. 123].

Ефективні механізми спрощення процедур перевезень та торгівлі, скорочують торговельні операційні витрати, допомагають підвищити міжнародну конкурентноздатність підприємств. Для підвищення ефективності транспортних перевезень та торгівлі потрібне тісне співробітництво між багатьма державними та приватними органами, що задіяні у доставці товарів та послуг із використанням різних видів транспорту та торгівлі, у рамках якого здійснюєтеся взаємодія між керівництвом країн, підприємствами, комерсантами та постачальниками транспортних послуг з метою підвищення якості транспортних послуг у країнах, що розвиваються.

В рамках пакету ВТО від липня 2004 року була погоджена рамочна основа для переговорів із покращення процедур торгівлі [16]. Цей пакет пропонує новаторський підхід до поєднання переговорів та погоджених зобов’язань з технічної допомоги країнам, що розвиваються.

Економіка цих країн унікальна, а часом дуже складна і незрозуміла – це ще і арена для можливих торгових операцій з боку вже розвинутих країн, що зацікавлені у нових ринках. Поява на міжнародній торговій арені країн колишнього СРСР та країн соціалістичного табору зробила величезний поштовх у напрямку розвитку нових ринків. З боку розвинених країн і ВТО визнається необхідність технічного і фінансового сприяння відкриттю нових ринків у країнах з перехідною економікою. Переговори й обговорення, що стосуються сприяння торгівлі викликані цілим рядом проблем, що перешкоджають нормальному пересуванню товарів і послуг. Для перехідних економік дуже важливо, щоб трейдери мали якнайбільше інформації про правила і торгові стандарти потенційних партнерів.

Прозорість і передбачуваність виконання торгових процедур і регуляторної політики в довгостроковій перспективі – двигун розвитку. Виходячи з практичного досвіду ВТО, при проведенні політики лібералізації торгівлі і підписання договорів уряди країн з перехідною економікою повинні переслідуватися дві мети:

1) досягнення відповідності економічної політики багатостороннім міжнародним домовленостям, правилам, механізмам та інструментам;

2) сприяння встановленню сприятливого конкурентноздатного середовища, що приведе до формування потужних та дієвих ринкових механізмів.

Частка ризику обов’язково присутня у вирішенні цих питань, але уряди країн зобов’язані проводити прозору торговельну політику як на національному так і на міжнародному рівні.

Яка мета міжнародних угод у сфері міжнародної торгівлі? По-перше – це спрощення митного контролю, зменшення витрат, пов’язаних із проведенням міжнародних трансакцій, збільшення дохідної частини бюджету підприємств, підвищення ефективності торгівлі і зменшення нелегальних трансакцій. Ще не вироблена єдина модель, яка б служила еталоном, була б репрезентативною для багатьох держав і представляла б уніфікований набір правил і розпоряджень для проходження митного контролю. Тарифи на імпорт повинні стати основним інструментом торгової політики, і політики протекціонізму для країн з перехідною економікою. Митні організації країн, що залучені до міжнародної торгівлі повинні спільно проводити роботу з митного очищення товару. Ефективний зв’язок між митними службами держав гарантує якість і швидкість проведення митних операцій. Усі питання, пов’язані з митним законодавством повинні зважуватися негайно, а необхідна інформація повинна надаватися за вимогою зацікавленої сторони.

Перша в світі електронна митна система побудована на веб-технологіях – це версія Автоматизованої системи обробки митних даних (АСОМД-Уорлд). Вона була введена у 2004 році та дозволить митним відомствам та учасникам торгових угод швидше обробляти більшість поданої документації (від вантажних маніфестів та транзитних документів до декларацій через Інтернет).

АСОМД сьогодні використовується більш ніж у 80 країнах світу та дозволяє обробляти більш ніж 16 млн. митних декларацій на рік на загальну суму торговельного обігу майже в 500 млн. доларів [1, c.38].

Завдяки використанню АСОМД час митної очистки значно скоротився. Наприклад, Албанія повідомила про скорочення часу митної очистки з 204 хвилин до 70 хвилин, Замбія – з 8 днів до 1 дня, Зімбабве – з 15 днів до 1 дня. Крім того АСОМД допомагає підвищити ефективність та зменшити корупцію і тим самим генерує додаткові митні надходження при незмінних митах. Використання АСОМД Латвією, Литвою, Словаччиною та Естонією полегшило їх приєднання до Європейського союзу у 2004 році [1].

Основні заходи Конференції ООН по торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) з проблем логістичного забезпечення транспорту та торгівлі покликані, з одного боку, допомогти посадовим особам країн, що розвиваються в оцінці різних варіантів політики та технічних варіантів, а з іншого боку, забезпечити інформацію про логістичну підтримку торгівлі, яку використовують постачальники транспортних послуг, дослідницькі заклади та міжнародні організації. Завдяки публікації важливих статистичних та аналітичних даних про останні тенденції на морському транспорті щорічних Огляд морського транспорту визнається користувачами як у розвинених так і у країнах, що розвиваються авторитетним джерелом інформації про морський транспорт. 92% читачів оцінили Огляд на «відмінно» та «добре». В електронному форматі також розповсюджується щоквартальних Інформаційних бюлетень з питань транспорту (Transport Newsletter) [1, с.37].

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у поліпшенні міжнародного торговельного клімату

Інформаційно-комунікаційні технології набувають все більш важливого значення для підвищення конкурентноздатності підприємств, нарощення ефективності державного сектора та полегшення надання послуг. ІКТ завжди розглядалися виробничими фірмами, адміністрацією й урядом як засіб досягнення порівняльної переваги [15]. Хоча з точки зору здатності отримання доступу до ІКТ у їх використанні між країнами існує колосальна різниця.

ІКТ необхідні для економічного виживання підприємств. Зусилля багатьох організацій були і залишаються спрямованими на створення такого режиму оформлення документів, який би максимально знизив їхню кількість. Автоматизація оформлення документів застосовується активно, але не завжди досвід провідних світових держав у даному питанні може бути застосований і успішно працюватиме в умовах інших економік. У табл. 3 та 4 наведені дані про основних імпортерів та експортерів ІКТ за 2003 рік [13].

 

Таблиця 3 – Основні імпортери ІКТ товарів

 

 

У розвинених країнах дуже велика кількість виробничих підприємств, фірм мають підключення до всесвітньої мережі. 89% підприємств у країнах Євросоюзу користуються Інтернетом, а 58% мають свої вебсайти. Але все ж таки використання Інтернету відрізняється в країнах Європи. Наприклад, у Данії та Фінляндії 97% підприємств користується Інтернет послугами, і 81% із них мають вебсайти. В той час як у Румунії цей відсоток складає лише 52% і відповідно найнижчий відсоток – лише 19% підприємств-власників вебсайтів. Тенденція до створення компанією свого вебсайту залежить від розмірів фірми, чим більша та потужніше підприємство тим більша вірогідність того, що обов’язково буде створено власний вебсайт компанії. Лише 53% малих компаній, 76% середнього розміру та 89% великих компаній створюють вебсайти. У табл. 5 наводяться дані доступу до мережі Інтернет великих, середніх та малих компаній (%) [13].

 

Таблиця 4 – Основні експортери ІКТ на світовому ринку за 2003 рік

 

 

Таблиця 5 – Відносна кількість великих, середніх та малих підприємств ЄС,

що мають доступ до мережі Інтернет

 

 

Країни учасниці організації економічного співробітництва та кооперації теж показують високий відсоток користування мережею. Серед інших країн, наприклад, 86% австралійських підприємств активно використовують Інтернет. Набагато складніше отримати інформацію щодо кількості підприємств, що підключені до всесвітньої мережі. Декілька країн, що розвиваються заявили про високий процент підключення, а надана інформація поступила за період із 2001 до 2003 року. У табл. 6 наведені дані по Таїланду, де, наприклад, щороку збільшується кількість великих підприємств, що користуються доступом до мережі Інтернет [13].

 

Таблиця 6 – Відносна кількість підприємств,

що використовують Інтернет у Таїланді, 2003 рік