4 Досвід світових країн

Найпершою країною, яка зробила крок у напрямку покращення умов міжнародної торгівлі був Сінгапур. В країні була створена так звана Торгова Сітка (TradeNet), перша в світі електронна система «Єдиного Вікна» [14, c. 129-132]. А сприяла появі цього проекту сінгапурська компанія CrimsonLogic.

Що ж представляє собою TradeNet? Система об’єднує 35 державних контролюючих установ в єдину систему, яка дозволяє проводити митну очистку та сплачувати мита, проходити експортно-імпортні процедури. Вже з 1979 року у Сінгапурі проводиться комп’ютеризація всіх сфер економіки і особливе значення це зіграло для митної служби.

Ті досягнення які відбулися в країні, а саме прискорення трансакцій, та зв’язок більшості учасників торгової спільноти і формування єдиної бази даних, єдиної системи привернули увагу і в Мавританії. Цьому сприяла та ж сама компанія CrimsonLogic, яка видала ліцензію мавританській компанії Mauritius Network Services Limited. Прикладом такої дієвої і успішної кооперації між приватним та державним сектором стала саме ця компанія, яка і була створена для вирішення нагальних питань у сфері міжнародної торгівлі. Чотири державні компанії та приватні фірми, що об’єдналися, виступали єдиним тандемом, фінансування якого проводилось посередницькими фірмами. Іноземна компанія опікувалася технічною стороною справи. Дії абсолютно всіх учасників були спрямовані на довготермінову перспективу. Цей проект довів що він може ефективно працювати в нестабільній політичній ситуації. За три роки змінилося чотири міністри фінансів, відбулася повна зміна керівництва країною та ще й стався розкол в самій компанії. Перший міністр фінансів хотів отримати результати вже на першому році існування проекту. Але лише через три роки відбулися зміни і з’явилися результати роботи.

Від самого початку діяльності компанії була тверда впевненість у тому, при невеликому запас природних копалин, досвід провідних країн (наприклад, Гон Конгу), можна імплікувати і в цьому проекті. Тому важливий акцент було зроблено на широкому залученні ІКТ для роботи компанії. На той час в економіці країни відбувався процес перебудови, перехідний етап від сільськогосподарського виробництва та промислового із низько кваліфікованим персоналом до інформаційної економіки, яка ґрунтується на знаннях.

В цей перехідний період держава зменшила вкрай високі податки на імпорт комп’ютерів та супутніх товарів таких як персональні комп’ютери та модеми. Для більшості випускників вищих навчальних закладів робота в сфері ІКТ стала мрією. Але нажаль відчувався брак робітників, кваліфікацію яких можна було би підвищувати для того, щоб вони забезпечували технічне обслуговування тих же комп’ютерів. На щастя було чимало випускників, які поверталися із-за кордону із солідним багажем знань, необхідних для роботи із новою технікою. На час старту компанії 80% випускників повернулися в країну закінчивши навчання у Великій Британії, Росії, ЮАР, а також Франції. Не менш важливим фактором, що сприяв позитивному прибутковому розвитку компанії є інфраструктура: доступність та надійність телекомунікаційної мережі (банківської сфери, портової). Недостатньо ще використовувались сучасні засоби електронних трансакцій, крім того заважала подвійна англо-французька законодавча база. Тому, представники приватних компаній та державних установ зустрілися за круглим столом переговорів для обговорення і врегулювання законодавчих питань. Але для проведення і прийняття законів у Парламенті необхідно було чимало часу, вирішили зупинитися і провести незначні зміни, що торкалися субсидіарних питань. Необхідно було провести зміни у законодавстві щодо системи своєчасних електронних трансферів грошових коштів, а також для впровадження автоматичної клірингової системи.

Найголовнішим фактором, який необхідно брати до уваги – це спільна мотивація, воля і бажання проводити зміни. Як відомо більшість людей не схильні до змін, і дуже консервативно до них ставляться. Бажання навчатися, отримувати нові знання присутнє далеко не у всіх. А часто просто відсутня мотивація, яка б спонукала людину підвищити рівень своїх знань. А в інформаційному суспільстві цей фактор є одним із головніших [10]. Вигідність для багатьох представників як державного так і приватного секторів зберігати status quo незаперечна. Однак це призводить до стагнації не тільки торговельних процесів, а й економіки в цілому [8, c. 1–212]. Багатьох лякають зміни, необхідність отримання нових знань, прозорість операцій, доступність необхідної інформації. Завжди необхідні новатори, які довели би, що, наприклад, впровадження автоматичної очистки вантажів у портах набагато прискорить цей процес. Необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед представників торгових компаній, особливо акцентувати увагу на необхідності прийняття новаторських кроків і формуванні лідера, який би своїм особистим прикладом змусив решту компаній наслідувати інноваційні принци роботи.

Саме компанія Mauritius Network Services Limited виявилася тим новатором, який вдало поєднав ініціативи приватного сектора та державні інтереси. Без сильного бажання здійснити зміни у торговельній системі, належного фінансування та чіткої політики за умов політичних змін. Хоча на початковому етапі діяльності компанія мала збитки, то вже зараз це успішна, процвітаюча та прибуткова організація. У табл. 7 представлені фінансові показники на початку роботи компанії Mauritius Network Services Limited та через результати роботи по закінченню п’ятирічного терміну [18].

 

Таблиця 7 – Фінансові показники роботи компанії

Mauritius Network Services Limited (1995-1999 рр.)

 

 

Ця модель зараз впроваджується у Гані, щоб не тільки довести вигідність двостороннього співробітництва – державного та приватного, а й підвищити якість торговельних послуг у країні, зменшивши тим самим витрати, позбавитись помилок, які виникають при роботі із паперами та зменшити кількість зустрічей із державними службовцями та посередниками. За умов використання належної інформаційно-комунікаційної бази, гнучкої системи організації роботи можна досягти більш позитивних результатів, у порівнянні із тими компаніями, що постійно розраховують на іноземні фінансові вливання. Проект GCNet (Ghana Community Network) сприяє електронній обробці документів при проведенні імпортно-експортних операцій, реєструє збір мита та податків. Дві системи ТрейдНет та Ганська система митного контролю (Ghana Customs Management System – GCMS) беруть участь у проекті. Система TradeNet дає змогу зв’язуватись із GCMS, надсилати електронні повідомлення, що містять необхідну інформацію відповідним державним організаціям, наприклад, центральному банку Гани, міністерству фінансів, міністерству торгівлі та промисловості, а також приватним структурам зацікавленим у отриманні належної інформації. Таким чином TradeNet виступає таким собі посередником, вірніше зв’язною ланкою між державними та приватними структурами.

Можливо ще рано підбивати підсумки та результати роботи запропонованої системи, але вже на сьогодні є певні досягнення, які варто було би запозичити і Україні з її ресурсами та можливостями. Основними досягненнями можна вважати:

Підвищення річного доходу. Наприклад доходи, отримані від авіаперевезень з липня до вересня 2003 року були на 40% вище ніж за той же період у 2002 році. Впровадження системи GCNet принесло підвищення доходу на 30% при розмитненні товарів [14].

Зменшення часу митної очистки. Щодо Гани, то не існує чітких статистичних даних, які б свідчили про час, який був потрібний для проведення митної очисти. Але трейдери одноголосно стверджують, що ця процедура значно прискорилася.

Створення системи суспільних зв’язків. Акцизне управління та служба берегової охорони автоматично отримує митні декларації. Банки інформують акцизне управління та службу берегової охорони про проведені платежі, використовуючи електронні засоби зв’язку. Статистична служба автоматично отримує від акцизного управління та служби берегової охорони всю необхідну статистичну інформацію. Міністерство фінансів може миттєво отримати інформацію про стан міжнародних торговельних операцій у країні та сплату податків.