5 Значення та практичне застосування системи «Єдиного Вікна»

Три вище згадані моделі представляють собою важливу базу, яка необхідна для впровадження системи «Єдиного Вікна». За цих трьох моделей система може діяти і відповідно демонструвати результати. Цю ідею було запропоновано на Міжнародному Форумі Сприяння Торгівлі [17, c.75–76]. Її необхідність продиктована необхідністю регулювання та більш ефективної координації

Оперативність подання належної інформації до державних виконавчих та контролюючих органів стає основним фактором, що забезпечує конкурентність міжнародних торговельних організацій. Кожного дня учасники міжнародних торгових операцій повинні надавати інформацію про свою діяльність до відповідних контролюючих установ. І з кожним днем кількість цієї інформації зростає. Кожна контролююча установа має свої електронні форми звітності та правила їх заповнення. Це викликає певні незручності для учасників міжнародних торговельних операцій та може стати на заваді їх ефективній роботі. За сучасних умов інтеграційних процесів у світовій економіці сприяння швидкій передачі тa отриманню належної інформації – головна вимога для підприємств, організацій та державних контролюючих органів [16, c.3]. Ефективна робота системи обробки отриманої інформації та належні комунікаційні канали сприяють прискоренню проведення торговельних операцій, зменшенню витрат, покращенню роботи торговельних організацій та підвищують ефективність всієї економіки в цілому, як окремої країни так і світової.

Система «Єдиного вікна» має за мету спростити систему обміну інформацією, подання документів для відповідних організацій, що зайняті у сфері міжнародної торгівлі та державними установами. Теоретично це означає, що ця система дозволяє трейдерам подавати інформацію одним пакетом, що відповідав би всім регулятивним вимогам проведення експортно-імпортних операцій. На практиці це означає подачу одного стандартного набору документів, або електронних форм, які стосуються митної очистки, передачі товаророзпорядчих документів при проведенні міжнародних трансакцій. Прийомом пакету документів займається одне відомство, яке інформує зацікавлені установи та здійснює контроль. Переваги цієї системи для держави наступні:

Точність інформації про прибутки від операцій.

Поліпшення торговельного клімату.

Більш ефективне використання ресурсів.

Прозорість та активізація інтеграційних процесів.

Досягти ефективних результатів роботи системи «Єдиного вікна» можна лише за умови скооперованих та скоординованих дій державних агенцій. Тому велика відповідальність лежить на керівництві держави. Спрощення подання комерційної інформації та документів – мета для всієї торговельної спільноти. З метою підвищення проходження інформаційних потоків велике значення надається саме ІКТ. ООН, Міжнародна Митна Організація (World Customs Organization (WCO)) та безліч інших міжнародних організацій проводять роботу по сприянню, спрощенню та гармонізації щодо подання необхідної інформації. Незаперечними перевагами системи «Єдиного вікна» для міжнародних торговельних організацій можна вважати наступні:

Зменшення витрат прозорість.

Активізація світової інтеграції.

Прискорення митних процедур.

Передбачуваність правил та форм.

Більш ефективне використання ресурсів.

Міжнародна Конвенція зі спрощення та стандартизації митних правил (Кіотська Конвенція), запропонована Міжнародною Митною Організацією була прийнята у 1973 році і засвідчила особливу увагу з боку світової спільноти до запропонованої системи. В Конвенції розроблені стандарти та подаються правила і рекомендації щодо проведення міжнародних торговельних операцій.

За останні декілька років було впроваджено в дію декілька різних систем «Єдиного вікна».

а) Система, яка передбачає наявність одного контролюючого органу. Таким органом може бути митниця. Наприклад у Швеції та Нідерландах в сферу обов’язків митних служб входить велика кількість завдань, що поставлені державними керуючими органами.

б) Єдина система інтегрованої електронної обробки інформації про міжнародні торгові операції. В США діє пілотна програма, яка дозволяє трейдерам подавати стандартний набір звітної інформації лише один раз. І далі проводиться розсилка даних всім установам, які зацікавлені у отриманні цієї інформації, і яким вона необхідна для контролю та звітності.

в) Автоматизована система, через яку торговельна компанія одноразово подає електронну торговельну декларацію до різних контрольних агенцій для обробки та складення звітності. При цьому діє зворотній зв’язок, як от наприклад, на адресу відправника поступають дозволи або заборони на проведення міжнародних трансакцій. Така система діє у Сінгапурі та Мавританії [19]. Більш того, в сінгапурській системі податки, мита, різного роду плати автоматично вираховуються та знімаються із рахунків торговельних організацій.

В деяких розвинених країнах світу ця система доволі дієво та надійно працює. В якості таких прикладів можна навести досвід Швеції, Нідерландів та США.

Швеція: Система «Єдиного вікна» у цій країні називається «Віртуальна митниця» (“The Virtual Customs Office” (VCO)) [16, c. 19-21]. Вона дозволяє подавати електронні митні декларації та заявки на ліцензування експортних та імпортних операцій, заявки на ліцензування торгівлі стратегічними товарами. В подальшому може інтегруватися у торгові бізнес системи, а також автоматично видавати інформацію щодо зміни курсів валют, тарифних кодів та норм мита. Система «Віртуальна митниця» надає також інформацію про зміни у нормативних актах та законах, що регулюють експортно-імпортні операції. Таку інформацію щодо змін можна отримати чи то через Інтернет, або SMS повідомлення. Система пропонує інтерактивні тренінгові програми, виконує по індивідуальним замовленням та надає консультації по створенню власних віртуальних митниць, які містять всю необхідну інформацію стосовно власних потреб учасників торгових операцій. Декларації на імпортні та експортні товари можуть оброблятися через Інтернет та електронну систему обміну інформацією. Існує власна вебсторінка «Віртуальної митниці», куди і поступає вся інформація. Система надає більш ніж 150 видів електронних послуг, які пропонуються десятьма мовами світу.

До цієї системи включені: провідна організація – швецька митниця, міністерство сільського господарства, міністерство торгівлі, поліція, національна податкова адміністрація та міністерство статистики.

Клієнт, що подає митну декларацію отримує відповідь через 90 секунд. У разі, якщо обробка документа займе більше часу, клієнт має змогу отримати оновлену інформацію щодо трансакцій по електронній пошті або SMS повідомлення. 80% опитаних вважають, що послуги Віртуальної митниці заощаджують час, 54% свідчать на користь збереження грошей, 72% простежили гнучкість у роботі, 65% переконані, що якість та швидкість послуг поліпшилася. В той же час митна служба підвищила ефективність міжнародних торгових операцій, а пов’язані із цим витрати відповідно знизилися.

Подальший розвиток та удосконалення системи – це складова прозорої роботи керівництва країни та його стосунків із громадянами та представниками бізнесу. Держава повністю фінансує роботу віртуальної служби та безкоштовно надає послуги.

Нідерланди: Система «Єдиного вікна» представляє собою розроблену митною службою систему VIPPROG, куди і надходить вся інформація про авіа перевезення вантажів. Вантажна декларація з аеропорту Schiphol надсилається електронним повідомленням на митницю. Система VIPPROG працює на базі системи електронного обміну інформацією і дає змогу отримати повідомлення про подальший фрахт. Система «Єдиного вікна» представляє собою кооперацію із іншими агенціями, залученими до сфери міжнародної торгівлі.

Діяльність голландської митниці не обмежується лише збором мита, вона також контролює транзит експортних та імпортних товарів, має право накладати заборони, штрафи, обмеження, та відстежує транспортуванням заборонених товарів таких як наркотики, зброя, предметів, що мають культурну цінність та ін. Керівництво Нідерландів співпрацює із всіма державними контролюючими та законотворчими органами. Минулого року нідерландська митниця ввела в дію нову систему під назвою “Sagitta binnenbrengen”, яка дозволяє завчасно подавати декларацію до митних органів. Інформацію можна передати особисто, або безпосередньо через офіційних службовців митниці. Ця система має статус загальнонаціональної, на відміну від локальної VIPPROG, яка в майбутньому припинить свою діяльність.

США: Діють системи «Єдиного вікна» і в Сполучених Штатах Америки і у Великобританії. В США ідея Міжнародної системи даних по торгівлі була розроблена Командою фахівців, що має назву Автоматизоване Комерційне Об’єднання Майбутнього. Мета Об’єднання дослідження процедур обробки даних про міжнародну торгівлю та розробка рекомендацій щодо поліпшення та автоматизації роботи митних органів. Однією із основних рекомендацій було використання інтегрована обробки державними органами торгових імпортно-експортних процедур. Міжнародної системи даних по торгівлі розробила стандартну форму, яка містить лише 200 пунктів для заповнення замість 3,000 як було раніше. 90% інформації, що подавалася була зайвою. Це ще раз доводить наскільки важливо правильно автоматизувати обробку даних на митниці [16].

Висновки. В умовах розвитку інформаційного суспільства та формування нових правил, методів і форм торгівлі важливі ініціативи, що проводяться у багатьох країнах світу і вже мають позитивні результати. Одним із таких результатів є встановлення партнерства між державним та приватним сектором в сфері міжнародної торгівлі – інституціональна кооперація.

Не менш важливу роль відіграють ІКТ і можуть швидко сприяти поліпшенню операцій пов’язаних із міжнародними торговельним потоками. Реформування системи звітності та оформлення документів, розробка та активізація роботи системи «Єдиного вікна» – один із важливих кроків до підвищення ефективності всієї міжнародної економіки та розвитку глобалізацій них процесів. Система сприяє підвищенню річного доходу країн, зменшенню часу митної очистки, створенню взаємозв’язків між основними державними контролюючими та торговельними підприємствами та поліпшує міжнародний торговельний клімат. Підтримка на державному рівні інноваційних програм, новітніх моделей – запорука її стабільного розвитку.

Всесвітня торгова організація, ООН відіграють визначальну роль у формуванні нових напрямків в політиці та економіці багатьох країн світу. Та робота, яку проводять світові організації представляє реальних інтерес для країн, що розвиваються в плані надання їм технічної допомоги для розвитку національного виробничого та торговельного потенціалу.

 

Годовой доклад ЮНКТАД 2004 год. Организация Объединенных Наций, Нью-Йорк и Женева, 2005. – 66 c.

Мельник Л.Г. Информационная экономика. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 288 с.

Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. М.: МНЭПУ, 1998. – 164 с.

Социально-экономические проблемы информационного обещества/Под ред. д.э.н., проф.Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – 430 с.

Cтюарт Т. Інтелектуальний капітал. Нове джерело багатства організацій//Нова постіндустріальна хвиля на Заході. М.: Academia, 1999. C. 373-400.

Annovazzi-Jakob L. UNECE Trade Division Landlocked Countries: Opportunities, Challenges and Recommendations on Trade Facilitation//Trade Facilitation. The Challenges for Growth and Development. United Nations. New York and Geneva 2003. – Р. 81-136.

 Bell D. The Third Technological Revolution and its Possible Socioeconomic Consequences//Dissent. 1989. Vol. XXXVI, № 2. – Р. 121–144.

Castells M. The information age: economy, society and culture. Vol. III End of Millennium. London: Blackwell 2000, 2nd edition, chapters 1,2. – P. 1-212.

Cosgrove-Sacks C. How to Achieve Efficient and Open Collaboration for Trade Facilitation//Trade Facilitation. The Challenges for Growth and Development. United Nations. New York and Geneva 2003. – Р. 10–28.

Crede A., Mansell R. Knowledge Societies in a Nutshell. Information Technology for Sustainable Development. International Development Research Centre, Ottawa, 1998. – 365 с.

Garonna P. The Policy Debate on Trade Facilitation//Trade Facilitation. The Challenges for Growth and Development. United Nations. New York and Geneva 2003. – Р. 3–9.

Information and Communication Technologies for Development in Africa. Volume 1. Opportunities and Challenges. UN, 2003. – P. 23.

Information Economy Report 2005. E-commerce and Development. United Nations Conference on Trade and Development. United Nations: New York and Geneva, 2005. – 250 p.

Mathivanan V. TradeNet in Ghana//Digital Reach. International Communication Union, Geneva, Switzerland, 2005. – P. 129–132

Nelson C. A. “International Business: A Manager’s Guide to Strategy in the Age of Globalism, 1993. – 210 р.

Recommendation and Guidelines on Establishing a Single Window. Recommendation No 33, United Nations: New York, Geneva, 2005. – P.3

The Single Window Concept: Enhancing the efficient exchange of information between trade and government// Trade Facilitation. The Challenges for Growth and Development. United Nations. New York and Geneva 2003. – Р.75–80.

Wee R. Public-Private Sector Cooperation in Trade Facilitation: Community Networks for Trade Facilitation – an Implementation Perspective. Trade Facilitation. The Challenges for Growth and Development. United Nations. New York and Geneva 2003. – P. 208–217.

 

Отримано 29.12.2005 р.

 

Л.Г. Мельник, В.В. Сабадаш, И.Б. Дегтярёва

Механизмы регулирования международной торговли

при переходе к информационному обществу

В работе исследуются вопросы, касающиеся использования новых информационно-коммуникационных технологий в сфере международной торговли при проведении экспортно-импортных операций при переходе к информационному обществу. В статье приведены результаты введения системы «Единого окна» в развитых странах, а также связанное с этим снижение трансакционных издержек и улучшения, которые возникают при проведении таможенной очистки товаров. В статье также представлены существующие модели сотрудничества между государственным и частным сектором в сфере международной торговли в странах с высоким уровнем экономического развития.