Висновки

В роботі наведені дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства - розробка тактики ведення лактації у жінок з перенесеними вірусними інфекціями на основі вивчення в них медико- соціальних, мікробіологічних, біохімічних, імунологічних і функціональних особливостей, а також розробки впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Основними чинниками ризику порушення лактації у жінок з різними формами  перенесеної вірусної інфекції є гіпогалактія при попередній вагітності (40,0 %); перенесена соматична (36,4 %) і генітальна патологія (27,3 %), а також порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, починаючи з 32-36 тижнів вагітності (30,0 %) і напередодні розродження (60,0 %).

Функціональній стан фетоплацентарного комплексу у жінок з перенесеною вірусною інфекцією в різні терміни вагітності та напередодні розродження характеризується високим рівнем порушень з боку функціонального стану плода, плаценти і об'єму навколоплодових вод на фоні значних гемодинамічних і ендокринологічних порушень, в основному, субкомпенсованого характеру, але в ряді випадків і декомпенсованими змінами, що призводить до високої частоти патологічних пологів з наступним порушенням лактації.

При перенесеній вірусній інфекції під час  вагітності розвиваються декомпенсовані зміни з боку, практично, усіх показників якісного складу грудного молока: збільшується рівень у-імуноглобулінів і р-лактоальбуміну при одночасному зниженні вмісту загального білка, а-лактоглобуліну, загальних ліпідів, фосфоліпідів, тригліцеридів і лактози, що призводить до суттєвого зниження калорійності грудного молока.

У пацієнток з вірусною інфекцією  під час вагітності, достовірно підвищується титр антитіл (лише ІgG) до вірусу простого герпесу - 2. При полімеразній ланцюговій реакції вірусну інфекцію в грудному молоці у пацієнток не виявлено.