Вступ

 

Діагностика різноманітних захворювань потребує всебічного комплексного застосування клінічних та параклінічних методів обстеження. При цьому головним завданням є визначення ступеня відхилення функції уражених органів і систем від вікових характеристик норми та стану механізмів компенсації. Сімейному лікарю та педіатру при обстежені дитини необхідно вирішувати значно ширше коло питань, ніж терапевту, що має справу з дорослими, у яких розвиток функціональних систем в основному вже закінчений. Знання вікових норм лабораторних досліджень дозволить більш правильно інтерпретувати отриману інформацію про стан здоров'я.

За останні роки вдосконалені і впроваджені численні інформативні методики параклінічних досліджень, у зв'язку з цим ми поставили перед собою завдання висвітлити сучасні методи функціональної та лабораторної діагностики.

Морфофункціональні та лабораторні показники виражені в одиницях Міжнародної системи (СІ). Міжнародна система одиниць (Systeme international d'Unites - скорочено SI, у російській транскрипції СИ). Перевагою СІ є застосування розмірів і одиниць, суть яких тісно пов'язана з фізичними явищами матеріального світу й обумовлена відповідними еталонами.

 

Основні одиниці СІ:

Довжина, L, метр, м. Метр дорівнює 1 650 763, 73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходові між рівнями 2 р 10 і 5 d5 атома криптону-86.

Маса, М; кілограм, кг. Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма.

Час, Т; секунда, с. Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, що відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.

Кількість речовини, моль. Моль дорівнює кількості речовини системи, що містить стільки ж структурних елементів, скільки атомів вуглецю-12 масою 0,012 кг.

1 моль =1x103- мілімолі (ммоль) =1x106 мікромолів (мкмоль)=1х109 наномолів (нмоль)=1х1012 пікомолів (пмоль).

Похідні одиниці СІ утворюються з основних та додаткових одиниць СІ за допомогою найпростіших рівнянь зв'язку між розмірами, у яких числові коефіцієнти дорівнюють одиниці. З них у медицині вживаються:

для визначення часу - хвилина (60 с), година (3600 с), доба (86 400 с);

для визначення об’єму місткості - літр (10-3 м3);

концентрація речовини в медицині виражається в молях (або їхніх частках) на літр - моль/л, якщо відносна маса речовини не відома, застосовується величина масової концентрації, що виражається в одиницях об'єму - кілограм, грам або його частки в літрі: г/л, мг/л, нг/л.

Концентрація ферментів. У СІ каталітична активність визначається обміном моля субстрату за секунду (моль/с). В окремих випадках каталітична активність може виражатися в молях за годину.

Концентрація ферментів визначається величиною каталітичної активності на одиницю об'єму і в СІ виражається в молях (або їхніх долях) в годину на літр (ммоль/год. л).

Система СІ за допомогою найпростіших множників і префіксів дозволяє утворювати десяткові кратні і часткові одиниці. Найбільш уживані в медицині наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1 - Множники і префікси для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх найменування

 

 

 

Таблиця 2 - Коефіцієнти перерахунку в міжнародну

систему одиниць (СІ)

 

Для крові, плазми, сироватки, спинномозкової рідини вміст речовин виражається в концентраційних одиницях - на об'єм досліджуваної рідини (100 мл, л); для сечі - в одиницях за час  виведення (доба, година, хвилина).

Для переведення в СІ знайдена величина перемножується на коефіцієнт; для переведення в замінні одиниці - ділиться на той самий коефіцієнт.

Таблиця 3 –